Д.Ап.8:39-40 "Дух Господній підхопив Пилипа...опинився в Азоті..."
Сьогодні є проблема в вірі,
Яка приводить до чудес,
Є й християни - маловіри,
Не вірять, що Христос воскрес;
Під сумнів підпадають чуда,
Що на Землі Христос творив,
Не раз вже чув: "Іді отсюда!"
Коли про них я говорив;
Но серед нас Господь сьогодні
Творить знамена й чудеса,
Лиш нищі духом та голодні
Приймають в серце небеса;
А я не можу промовчати
Про те що бачив, чув, та знав,
А вам, звичайно, вибирати,
Яку я правду розказав;
***
В часи не так уже й далекі
Брат Фень Давид селом ходив,
По старості і для безпеки
Завжди кийочка він носив.
Його за ревність в Бозі знали
Не тільки в нашому селі,
Ще й як пророка поважали,
Усі дорослі і малі;
В неділю в зібрання ходили
В село сусіднє - Башлики,
Десь п'ять кілометрів від сили,
А трішки менше - навпрямки.
І кожний раз Давид був першим,
Із тих, хто в церкву поспішав,
Завжди радів, що шлях завершив,
Й ніхто його не обігнав.
Багато років так минуло,
Він свій закон не нарушав,
Но щастя раптом відвернуло:
Вдень натомився і...проспав.
Схватився і давай молитись:
(А сонце злегка припіка)
"Не дай же, Боже, запізнитись,
На ломлення у Башликах!"
На горизонті, в чиcтім полі,
Він бачить: йде одна душа,
Прискорив кроки мимоволі,
Але, пісок лиш заважа...
Ніяк завчасу не поспіти,
Хіба що хто-де підвезе,
Ген - мотоцикл, давай радіти,
Та жінку ззаді хтось везе.
Заплакав гірко серед поля:
"До чого, Боже, я скотився,
Нещасна, та зрадлива доля,
Бо я на зібрання спізнився!"
Протер від сліз старенькі очі,
Аж, зирк: Молитви дім стоїть,
Під'їхав мотоцикл, буркоче,
Давид їх обігнав на мить...
Мотоцикліст так здивувався,
Що в горлі голос затремтів:
"Давид!? А з ким я в полі зустрічався?
Так ти ж під'їхати хотів!"
"Хотів, та бачиш, не під'їхав,
А як я тут? не зрозумів,
Закрив я очі...о, потіха!
Коли ступив і їх відкрив:
Стою два кроки від будинку,
Ніде, нічого не відчув,
Та сила Божа за хвилинку
Зробила так, щоб я тут був!"
***
Живуть в селі Давида діти,
Та внуки, правнуки, рідня,
Заїдьте, й будуть вам радіти,
Посеред ночі й серед дня.
Комментарий автора: Цю історію я чув від самого Давида...
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 12237 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Родина моя белая , как я... - Николай Зимин Пишу о своей Родине - Донбассе,где сейчас труднейшее положение.Мой город умирает в прямом смысле слова. Люди выживают в невероятно трудных условиях. Холод,дороговизна страшная.Безразличие власть имущих к проблемам Донецкого региона привело к полному физическому и духовному обнищанию.Не мог остаться равнодушным.Отзвуком этому - это стихотворение.Очень люблю свой край и молюсь за его новое экономическое, духовное процветание.
Родина моя , белая , как я ,
Видеть больно белую мне грусть.
Белою горячой белого стиха
За тебя , родная , заступлюсь.